Смерть улюбленця — це момент сильного потрясіння. Навіть якщо він довго хворів і ви розуміли, що цей день наближається, у перші хвилини буває важко зібратися з думками і вирішити, що робити далі.
Не намагайтеся вирішити все одразу. Спочатку зосередьтеся на найближчих діях: переконайтеся, що улюбленцю вже не можна допомогти, подбайте про тіло і дізнайтеся, які варіанти прощання доступні у вашому місті.
Крок 1. Що робити в перші години
Переконайтеся, що улюбленцю вже не можна допомогти
Якщо смерть настала у ветеринарній клініці, її підтвердить лікар.
Якщо улюбленець перестав рухатися і реагувати вдома, але у вас залишаються сумніви, зателефонуйте ветеринару або в найближчу працюючу клініку. Особливо важливо звернутися по допомогу, якщо тварина раптово втратила свідомість, отримала травму або могла отруїтися.
Не покладайтеся лише на самостійну перевірку пульсу, дихання чи реакції очей: у стані стресу легко помилитися.
Надайте тілу природного положення
Після смерті м’язи поступово стають жорсткими. Поки цього не сталося, можна акуратно покласти улюбленця на бік і м’яко підігнути лапи до тіла, ніби він спить.
Підстеліть вбираючу пелюшку, рушник або іншу тканину. Після смерті можливе мимовільне виділення рідини — це природний фізіологічний процес.
Забезпечте прохолоду
Акуратно загорніть улюбленця в простирадло, рушник чи щільну натуральну тканину і перенесіть у найпрохолодніше доступне приміщення.
У холодну пору року це може бути балкон. У теплу — прохолодна кімната з кондиціонером. Поруч можна покласти пляшки з холодною водою чи охолоджувальні елементи, попередньо загорнувши їх у тканину.
Постарайтеся якнайшвидше зв’язатися з ветеринарною клінікою або службою забору і перевезення померлих тварин, особливо влітку.
Крок 2. Оберіть варіант прощання
Можливості залежать від вашого міста, наявності спеціалізованих служб і фінансової ситуації. В Україні найчастіше розглядають кремацію або самостійне поховання, якщо інших варіантів справді немає.
1. Загальна або індивідуальна кремація
При загальній кремації одночасно кремують тіла кількох тварин. Розділити прах, що утворився, неможливо, тому власнику його не повертають.
При індивідуальній кремації улюбленця мають кремувати окремо. Після процедури прах передають власнику у тимчасовому контейнері або урні.
Детальніше про відмінності двох варіантів читайте в матеріалі «Кремація домашніх тварин: індивідуальна і загальна — в чому різниця?».
2. Самостійне поховання
Самостійне поховання пов’язане із санітарними та юридичними ризиками. Якщо організувати перевезення чи кремацію справді неможливо, прочитайте матеріал «Чи варто ховати улюбленця самостійно і що робити, якщо іншого виходу немає?».
3. Ритуальні служби, ветеринарні клініки, кладовища і колумбарії
Ветеринарні клініки можуть прийняти тіло улюбленця і передати його партнерській ритуальній службі. Ритуальні служби займаються забором і перевезенням тіла, організовують загальну чи індивідуальну кремацію, повертають урну з прахом, а іноді пропонують варіанти її зберігання чи поховання.
За доступними даними, єдине офіційне кладовище для домашніх тварин в Україні розташоване в селищі Бабаї Харківської області. Однак у багатьох великих містах доступні послуги кремації та забору тіла. Деякі служби також приймають замовлення із сусідніх міст і районів. В окремих містах можуть пропонуватися приватні варіанти розміщення урн, але їхній статус і умови потрібно уточнювати заздалегідь.
Щоб дізнатися, які варіанти доступні поруч із вами, скористайтеся нашим пошуком ритуальних послуг для тварин по містах.
Крок 3. Дозвольте собі попрощатися і прожити втрату
Перед передачею тіла можна зберегти нашийник, адресник, відбиток лапи, пасмо шерсті чи улюблену іграшку улюбленця. Не існує єдино правильного способу прощання — робіть лише те, до чого ви готові.
Після вирішення організаційних питань не поспішайте прибирати речі улюбленця і не вимагайте від себе швидко впоратися з тим, що сталося. Біль, порожнеча, провина і розгубленість після такої втрати природні.
Детальніше про проживання горя та способи зберегти пам’ять читайте в статті «Як пережити смерть улюбленця: про біль, пам’ять і проживання втрати».
Як зберегти пам’ять про улюбленця
Коли ви відчуєте, що готові, можна обрати спосіб зберегти історію вашого друга:
- зібрати улюблені фотографії
- записати його звички та сімейні історії
- зберегти нашийник чи іграшку
- зробити пам’ятну коробку
- посадити рослину
- поставити вдома фотографію
- створити персональну сторінку пам’яті
На сторінці LapaStory можна зберегти ім’я улюбленця, дати його життя, фотографії та слова, які ви хочете йому присвятити. Такою сторінкою можна поділитися з близькими і повертатися до неї в пам’ятні дні.
Коли будете готові, ви зможете створити сторінку пам’яті на LapaStory і запалити віртуальну свічку в пам’ять про вашого друга.